Прийшли на консультацію з приводу атипового видалення зуба мудрості. Не повідомили спочатку,що консультація платна,поки ...сама не запитала. Лікар вирішив чомусь,що ми прийшли видаляти. Ну,ніби і погодились видаляти,але син боявся. Лікар ,як на мене,ще більше його налякав,як має проходити видалення. Лікар сказав,що нехай прийде наступного разу. Але син сказав,що готовий,хоча дуже боявся.
Лікар вколов два знеболюючих уколи,хоча можна було один,бо я казала,що можливо спробуємо видалити спочатку один зуб,а не два. Я побачила,що дитина дуже боїться,весь трясеться,і сказала,що не треба видаляти ,мабуть. Лікар сказав,що не буде видаляти,бо вже він сам не хоче.
В мене ще такої дурної ситуації ніколи не було. Вкололи аж два уколи,заплатили за це все і за консультацію і поїхали додому.
В дитини стрес і шок від того,що сталось. Підлітковий вік. Він намагався настроїтись,але лікар якось не входив в положення. Син аж розплакався ,коли лікар сказав,що не буде видаляти. Тобто нам не дали шансу
